Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Markin L$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Markin L. Early-Versus Late-Onset Preeclampsia: Differences in Risk Factors and Birth Outcomes [Електронний ресурс] / L. Markin, O. Medvyedyeva // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 4. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_4_7 | ||
| 2. |
Markin L. Features of Giving Aid to Pregnant Women with Uterine Leiomyoma [Електронний ресурс] / L. Markin, O. Besedin, K. Isayeva // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 4. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_4_10 | ||
| 3. | 
Markin L. B. Pregnancy management in patients with acromegaly [Електронний ресурс] / L. B. Markin, K. L. Shatylovych // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - № 5. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2019_5_6 Акромегалія - рідкісне хронічне ендокринне захворювання, яке зазвичай викликається гіперсекрецією гормону росту (ГР) соматотрофною аденомою протягом тривалого періоду часу. Через фізіологічні зміни рівнів гіпофізарних гормонів, зв'язуючих глобулінів і плацентарних гормонів гормональна оцінка стає більш складною у вагітних жінок. Внаслідок фізіологічних гормональних змін оцінка функцій гіпофіза у вагітних жінок дуже відрізняється від такої у невагітних. Незважаючи на позитивний вплив сучасних методів лікування на виживання та якість життя, вагітність при акромегалії продовжує залишатися нечастою подією та проблемою для клініцистів. Діагностика акромегалії під час вагітності утруднена через зміни рівнів гіпофізарного ГР та інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1), вироблення ГР плацентою та нездатність рутинних методів відрізнити гіпофізарний ГР від плацентарного. У більшості пацієнток з акромегалією вагітність не чинить несприятливого впливу на матір або плід, а маса гіпофіза не збільшується в розмірах. Збільшення пухлини теоретично може відбутися, якщо лікування, наприклад, аналогами соматостатину було припинено з настанням вагітності. Під час вагітності симптоми акромегалії зменшуються внаслідок збільшення синтезу естрогену, що інгібує вироблення ІФР-1 в печінці. Перебіг вагітності здебільшого неускладнений, однак у літературі є дані про підвищений ризик гестаційного діабету та гіпертензії в жінок із неконтрольованою до вагітності гіперсекрецією ГР/ІФР-1. При збільшенні пухлини необхідним є частий моніторинг, хірургічне втручання може бути проведене у другому триместрі. Агоністи дофаміну та аналоги соматостатину можна застосовувати без шкідливих наслідків для матері чи плода. Під час вагітності медикаментозну терапію акромегалії слід відмінити та призначати лише при збільшенні пухлини та появі головного болю. Грудне вигодовування не впливає на перебіг акромегалії. У більшості випадків томографія гіпофіза не демонструє збільшення росту пухлини після вагітності. | ||
| 4. |
Markin L. Etiopathogenesis and Histogenesis of Ovarian Tumors [Електронний ресурс] / L. Markin, O. Besedin, K. Isayeva, M. Doroshenko-Kravchyk // Львівський клінічний вісник. - 2020. - № 1. - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2020_1_10 Пухлини яєчників посідають друге місце серед усіх новоутворень жіночих статевих органів. За результатами досліджень різних авторів їх частота за останні 10 років збільшилась з 6,0 - 11,0 % до 19,0 - 25,0 %. Доброякісні пухлини є важливою медичною, економічною і соціальною проблемою, оскільки доволі часто виникають у жінок дітородного віку, впливаючи на репродуктивний потенціал, а отже, й демографічну ситуацію в країні та жіноче здоров'я загалом. Окрім цього, більшість із них здатна до малігнізації. Мета роботи - зробити огляд і узагальнити опубліковані дослідження, присвячені проблемам вивчення етіології і патогенезу різних пухлин яєчників залежно від їх гістоструктури. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно етіології і патогенезу різних за гістостуктурою і перебігом пухлин яєчників. Пошук джерел здійснено у наукометричних базах інформації: PubMed-NCBI, Medline, Research Gate, Cochrane Database of Systematic Reviews за такими ключовими словами: "etiology", "pathogenesis", "hypothesis", "ovarian benign tumor", "ovarian cancer", "risk factor", "histogenesis", "genetic mutations", "World Health Organization", "FIGO" (фр. - Federation Internationale de Gynecologie et d'Obstetrique). Проаналізовано 84 джерела англійською, українською і російською мовами. Аналіз сучасної літератури свідчить, що процес пухлинної трансформації клітин до кінця не вивчений. І хоча до сьогодні виявлено численні ендогенні та екзогенні фактори ризику, гістологічні особливості пухлин яєчників обмежують можливість отримувати інформацію про їх етіологію та важливі ланки патогенезу. За останній час традиційна теорія виникнення пухлин яєчників зазнала суттєвих змін, що підтверджується новими дослідженнями, згідно з якими серозні пухлини походять із епітелію маткової труби, ендометріоїдні та світлоклітинні є похідними ендометрію, а муцинозні та перехідноклітинні - зачатків перехідного епітелію в ділянці брижі маткової труби. Сьогодні запропоновано декілька гіпотез для пояснення епідеміологічних факторів. Відповідно до гіпотези "безперервної овуляції" ушкоджується епітелій яєчників із подальшою регенерацією та можливими генетичними поломками і малігнізацією. За гіпотезою "надлишкової секреції гонадотропінів" це призводить до посилення епітеліальної проліферації і, можливо, пухлинної трансформації. "Генетична" теорія пояснює існування сімейних форм раку яєчників. Значна роль належить вірусно-бактеріальній інфекції та запальним захворюванням органів малого таза у виникненні змін структур яєчників. Сучасні погляди на патогенез новоутворень яєчників засвідчують тісний взаємозв'язок між їх виникненням і станом імунної системи. Пухлинні процеси виникають у зв'язку з імунодефіцитом, провокуючи його поглиблення. Важливу роль відіграє також порушення рівноваги між процесами проліферації і апоптозу. Сьогодні здійснюється багато досліджень, присвячених вивченню чинників росту й активності цитокінів, а також у галузі морфологічної і молекулярної цитогенетики. Висновки: новоутворення яєчників можна розглядати як системні захворювання, які виникають на генетично-молекулярному рівні з участю різноманітних ендогенних і екзогенних чинників, провідне значення серед яких мають запальні процеси, ендокринні, імунні та обмінно-метаболічні порушення, особливо за наявності генетичного поліморфізіу. | ||
| 5. | 
Markin L. B. Association of polycystic ovary syndrome with multiple health factors and adverse pregnancy outcomes [Електронний ресурс] / L. B. Markin, O. O. Korutko, T. V. Fartushok, N. V. Fartushok, Yu. M. Fedevych, E. A. Dzhalilova, V. S. Zhykovskiy // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2023. - Т. 19, № 2. - С. 137-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2023_19_2_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |